Група найменших, низькорослих троянд, які в 1810 році були завезені в Європу з Китаю. Ці маленькі красуні дійсно малі – їх зріст всього 10-30 см, пагони рясно покриваються дрібними темно-зеленими блискучими листочками. Троянди можуть мати тонкі міцні шипи або бути гладкостовбуровими. Квітки невеликі – 1-3 см в діаметрі, зазвичай махрові, чашоподібні, поодинокі або зібрані в верхівкові суцвіття. Цвітіння рясне і тривале – триває практично без зупинки все літо. На власному корінні рослини досягають висоти 15-20 см, кущ виходить компактний, з великою кількістю листя; щеплені на шипшині – значно вище (30-50 см). Швидко одеревенівші пагони ростуть прямо, на кожному утворюється до 80 квіток. Листя складні, з 5-7 шкірястих блискучих листочків, яйцевидної форми, по краю дрібнопильчасті, у більшості сортів вони темно-зелені, проте зустрічаються сорти з бронзово-коричневим листям або світло-зеленої з темними жилками. У садових мініатюрних троянд квіти дрібні з великою кількістю пелюсток. Вони не зберігають забарвлення протягом усього періоду цвітіння: на кущі одночасно бувають лимонно-жовті, коралово-рожеві, яскраво-червоні-малинові квіти, що робить рослину дуже ошатною. Мініатюрні троянди можна садити всюди: на альпійській гірці, серед каменів, в кошику, вздовж бордюрів, в розарії.

весна, літо

сонячне місце;

вимагає укриття на зиму

слабокислий ґрунт, який добре утримує вологу (ідеально підходять легкі суглинки).

бажано

весна-осінь рясний регулярний, взимку не вимагає поливу

чотири підгодівлі: перша – після звільнення куща від укриття аміачною селітрою, друга – у міру відростання пагонів карбамідом, третя – при появі бутонів – мінеральними добривами, четверта – в серпні суперфосфатом і калійною селітрою.

борошниста роса, чорна плямистість листя

павутинний кліщ, зелена тля, листовійка, гусениця п’ядун, трояндовий пильщик

Літня обрізка – мінімальна, при ній видаляються зів’ялі квіти, і підтримується форма куща шляхом обрізки довгих молодих пагонів. Весняна обрізка (не пізніше середини березня) – вирізаються слабкі гілки, зрізують пагони до 10-15 см висоти. На кожному пагоні має залишитися по 3-5 бруньки. Осіння обрізка (проводиться пізньої осені або ранньою зимою) – обрізуються троянди коротко, залишаючи на кожному пагоні по 3-4 сплячі бруньки.